Таємниці Дніпра: знов ожив легендарний Самсон

Містяни знову можуть помилуватися знаменитою скульптурою «Самсон», яка рівно півстоліття тому загадковим чином зникла в Центральному міському дитячому парку.

Історія цієї скульптури овіяна таємницями та легендами.

Досі достеменно не відомо, хто був автором цієї скульптури і коли її розмістили на озері в парку тоді ще імені Чкалова (зараз – Глоби). Зараз на її місці знаходиться скульптура «Маленький принц».

Також невідомо, коли точно і чому прибрали популярного Самсона, і яка його подальша доля.

Відомо лише, що востаннє ця фігура була відображена рівно півстоліття тому, 1974 року. Її сфотографували під час підготовки путівника про наше місто.

Але тепер мешканці та гості міста можуть помилуватися Самсоном у Музеї історії Дніпра.

Про цю цікаву історію, її головного героя та його зв'язок із парком Глоби Міському сайту люб'язно розповів наш колега, журналіст Григорій Глоба:

«Скульптуру-фонтан "Самсон, що роздирає пащу леву", яка колись прикрашала ставок у парку ім. Чкалова, сьогодні пам'ятає лише старше покоління городян.

Але сьогодні помилуватися краєвидом старого парку можна на картині дніпровського художника Сергія Фадєєва "Улюблене місто, дитинство золоте", яку автор подарував Музею історії Дніпра (на розі проспекту Яворницького та вул. Воскресенської).

Символ старого Дніпропетровська

– Коли відкрився музей історії Дніпра, я зрозумів, що ця картина туди проситься, бо вона про місто, – розповідає Сергій Львович. - Вона зберігалася в Дніпровському художньому музеї, чекаючи виставки, і її не дуже охоче звідти віддали. Художній музей хотів її купити – знайти спонсора, бо за бюджетний рахунок вони не можуть купувати. Але, коли почалася війна, стало зрозуміло, що не знайдуть і не куплять. До того ж, у Художньому вона не буде в постійній експозиції, а якому автору хочеться, щоб його робота припадала пилом у запасниках?

- Чому саме цей куточок старого міста вас надихнув?

- Ще коли я жив у Краматорську, мені потрапили старі фотографії. І така ностальгія накотила моторошна! Я зробив цю атмосферу свого дитинства як було. Вже після того, як картину було написано, я дізнався, що історія парку переплітається і з нашою сімейною історією - місток над ставом проектував мій дід, архітектор Анатолій Васильович Стороженко.

- У соцмережах ви виступили з ідеєю відновлення скульптури, і навіть згодні взяти в ньому участь, якщо таку ідею буде втілено...

– Це був символ старого Дніпропетровська. На тлі фонтану із Самсоном все місто ходило фотографуватися. А зараз місто символа не має. "Маленький принц", встановлений на його місце, на такий символ все ж таки не тягне. Не подобається Самсон - поставте щось інше, але має бути символ!

Загадки "Самсона"

- Пам'ятник прибрали у 1970-х. Але я не знайшов ніде, ні хто поставив Самсона, ні хто його прибрав і куди. Адже в Радянському Союзі такого бути не могло, обов'язково повинно бути рішення міськвиконкому, протокол! - дивується Фадєєв. - Навіть відомий історик міста Максим Кавун зміг знайти лише той факт, що востаннє "Самсона" зафіксовано на фотографії у путівнику 1974 року. Висловлювалися навіть версії, що його вивезли до Ленінграда, щоб замінити втраченого у роки війни "Самсона" Растреллі. Таємниці створення та зникнення статуї залишаються нерозкритими.

Втім, ідея художника Фадєєва відновити скульптуру надихнула не всіх:

"Оригінал стоїть у центрі великого каскаду фонтанів у Петродворці (передмістя Санкт-Петербурга). Тому чи варто його повертати в наш парк чи ні? Звичайно, Самсон не російський герой, проте як би чого не вийшло...", - сумнівається один із пильних коментаторів у фейсбуці.

Легенда про багатого єврея

Зазначимо, що Сергій Львович не вперше надихається міськими краєвидами старого Дніпропетровська, де минуло його дитинство.

- Я щасливий від того, що зараз працюю за два квартали від свого рідного дому. Цей єврейський район, центр між Леніна (нині Воскресенська) і Сєрова (Фабра), був фантастичним, суто дніпропетровським. Коли я пішов до школи, то здивувався, що є інші імена, крім Сара та Абрам. Тут був єврейський бандитизм, а в окупацію моя мати врятувала дві єврейські сім'ї. Потім після війни вони допомогли їй влаштуватися на роботу. Нині, звичайно, від нього нічого не залишилося. Але коли я повернувся до міста, то побачив, що мій будинок на Комсомольській, 45 досі стоїть, там мій племінник живе (картина "Вулиця у Дніпропетровську"). Хоча ліворуч і праворуч – нові будинки. І я придумав собі таку легенду про багатого єврея-мільйонера, який виріс у цьому будинку, емігрував до Ізраїлю, але щороку відстібає нашій мерії велику суму за те, щоб цей будинок не зносили».

Ілюстрації надані Григорієм Глобою