Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
В Днепропетровской областной больнице имени Мечникова проводят реабилитацию украинского воина, который прошел через два года плена и пять пыточных лагерей.
10 лет больница Мечникова спасает пострадавших на войне. Особенно большая нагрузка на плечи врачей выпала в последние два года.
Многие пациенты требуют не только сложнейших операций, но и длительной реабилитации. Для этого в больнице создан специальный реабилитационный центр, о чем рассказывал Городской сайт.
Об одном из наших воинов, которому потребовалась не только хирургическая помощь, но и длительная реабилитация, рассказал генеральный директор больницы Мечникова Сергей Рыженко:
«610 діб мріяв не вмерти…
Миколі 50 років, родом з Волинської області, доброволець.
Під Червоним Лиманом після бою потрапив в ворожий полон.
А потім саме жахливе.
Побачив своїми очами справжні російські бараки, в яких перебувало до тисячі людей в одному приміщенні.
Камери, де не було ковтка свіжого повітря, де їли стоячи.
Каша, хліб та шматочок оселедця привели до дистрофії, схуд на 35 кг.
І кожного дня страх та думки за трьох діточок, сім’ю та Україну, яку люблю, і дуже хочу далі жити.
16 годин на добу стояли та благали Господа дати можливість повернутись додому.
П’ять російських таборів, подібних до концентраційних, про які читав в книгах, пройшов Микола.
Від довгого стояння наступила атрофія нижніх кінцівок.
Падав на підлогу та одержував гумовою палицею по ребрам.
Страхи, що сім’я, світ та Україна вже ніколи не повернуться.
В ці хвилини дуже хотілося вмерти.
Коли їли стоячи, слухав знущання та нелюдську поведінку зомбованих, жорстоких наглядачів, які примушували вчити огидні російські вірші.
Повернувся.
Признався, що сьогодні вперше посміхнувся, чекаючи родину в лікарні Мечникова, відчуваючи теплі почуття по всьому тілу.
Каже: в кожного своє щастя.
Микола сьогодні дарує свою душу без залишку».