Висока нагорода знайшла воїна 128 бригади ТРВ Сергія В'язовського в одній із лікарень Дніпра, де він лікується після тяжкого поранення.
До початку повномасштабної війни Сергій мав престижну роботу у сфері комп'ютерних технологій. Але в перші ж дні війни залишив кар'єру та рідних, вирушивши захищати Україну.
Як він сам зізнається, за два роки війни страшно було неодноразово. Але боявся не за себе, а переживав про побратимів.
Відеосюжет про долю героя та вручення йому Золотого хреста:
А у 128 Дніпровській бригаді ТРО розповіли про долю ще одного свого воїна – Олександра, який до війни був чудовим лікарем:
«Олександр до повномасштабного вторгнення був лікарем однієї з міських лікарень Дніпра. Він сім років працював у одному відділенні і не збирався міняти фах чи навіть переходити до іншої лікарні.
24 лютого 2022 року він був на чергуванні у своєму відділенні, коли дізнався, що почалось повномасштабне вторгнення російської армії. Як вузькопрофільний спеціаліст він міг продовжити працювати на старому місці і далі, але просто не міг залишатися у тилу. Згадує, що кілька днів намагався знайти привід, щоб залишитися. Врешті у нього була шестирічна донька - це дуже вагомий аргумент. Але хто тоді буде її захищати, якщо всі знайдуть причини залишитися вдома?
Як і кожен військовослужбовець, який два роки прослужив на передовій, Олександр мріє повернутися додому, до доньки, до свого відділення. Але, як лікар, він отримав неймовірний досвід. Олександр упевнений, що цей досвід змусить внести серйозні зміни у медичну освіту, щоб лікарі всієї країни могли застосувати його навіть у мирному житті».
Фото - 128 бригада.