Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Павлу 42 роки. До Великої війни працював будівельником і жодного разу не тримав у руках зброї. Пішов до ЗСУ добровільно.
Спочатку служив у стрілецькому батальйоні на Запорізькому напрямку. Потім перевчився на сапера та ніс варту в Херсонській області. Там і отримав поранення внаслідок підриву ворожої міни. Кінцівку довелось ампутувати. Зараз чоловік проходить лікування в реабілітаційному центрі Дніпра.
«Я розумів, що будь-якої миті можу отримати поранення. Тому навіть не здивувався, коли це сталось. Зараз почуваю себе чудово. Мене дуже підтримує моя родина, дружина, діти. Тут я готуюсь до реампутації, адже ампутація пройшла невдало, випирає кістка, через це не загоюється рана. Після завершення лікування хочу залишитись у ЗСУ, стати інструктором», — поділився Павло.
З кожним пацієнтом у реабілітаційному центрі Дніпра працює мультидисциплінарна команда, яка складається з лікарів фізичної реабілітації, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, логопедів та психологів.
Для кожного хворого програма розробляється окремо з урахуванням запиту пацієнта.
У випадку з Павлом основну увагу приділяють підготовці до майбутнього операційного втручання та збільшенню силових показників, витривалості і стабільності нижніх кінцівок.
«Павло абсолютно самостійний пацієнт. Він може пересуватися, обслуговувати себе, навіть їздити на велосипеді. Але проблема в тому, що на ампутованій нозі є кістковий відросток, якого не повинно бути. Він тисне йому на м’які тканини. Через це рана на його нозі не загоюється. Наше завдання — підготувати його до операції, після якої він зможе вільно та безболісно використовувати кінцівку в протезі», – зазначила Олександра, фізична терапевтка.