Чем помогли и в чем нуждаются «Врачи на войне»

За время войны более 5 тысяч запросов о помощи поступило в онлайн-проекты «Врач на войне» и «Детский врач на войне», посредством которых всем нуждающимся помогают 438 врачей-волонтеров со всей Украины.

Суть этих сервисов в мессенжере Телеграмма проста, но крайне актуальна.

За 78 дней войны с россией для многих украинцев (особенно живущих в непосредственно затронутых войной регионах) стало проблематичным быстрое и эффективное получение медицинских консультаций и помощи.

Для решения этой проблемы по инициативе волонтеров Днепра и Киева в нашем городе были созданы онлайн-проекты «Врач на войне» и «Детский врач на войне».

Сегодня, в Международный день медицинской сестры, в эксклюзивном интервью для Городского сайта о сути этих проектов, о том, кому и в чем они помогли, а также о потребностях и перспективах расскажет координатор этих проектов Татьяна Еременко.

– Пані Тетяно, розкажіть про історію створення проєкту?

– На третій день повномасштабного вторгнення до PR-координатора Noosphere Engineering School звернувся Владислав Настека й озвучив дуже нагальну проблему, яка вже тоді гостро давалася в знаки. Мова про ускладнення доступу громадян до медичної допомоги, особливо в містах, де велись активні бойові дії. Величезна кількість людей, у тому числі з дітьми, опинилася у підвалах і бомбосховищах, або ж у дорозі до більш безпечних місць. Війна закинула українців у екстремальні умови й унеможливила звичну комунікацію лікарів із тими, хто потребував допомоги. З іншого боку, багато лікарів залишились без можливості надавати допомогу.

Тому Владислав Настека запропонував Інжинірингової школи створити швидкий і надійний онлайн-сервіс для розв'язання проблеми, що повстала особливо для батьків, котрі не мають змоги звертатися до дитячих лікарів на базі поліклінік, як то було у мирний час.

Рішення не забарилося. Команда NoosphereEngineeringSchool приступила до створення Telegram-бота, адже наразі це широковживаний, доступний і зручний інструмент.

Розробку бота на волонтерських засадах взяв на себе IT-фахівець, батько двох дітей, Сергій Валюнін (м. Дніпро). Дизайнером і тестувальником став Іван Загорулько, студент 2 курсу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», заступник керівника Навчально-наукового центру «Інжинірингова школа Noosphere КПІ» (м. Київ).

8 березня розпочав роботу готовий бот під ім'ям «Дитячий лікар на війні» (@childrens_doctor_at_war_bot).

Важливою задачею було залучення лікарів, готових надавати безоплатні онлайн-консультації. Варто віддати шану професійній спільноті дитячих лікарів України. За перші 10 діб до бота доєдналося понад 200 фахівців різних спеціальностей, серед яких: педіатр, отоларинголог, ортопед-травматолог, невролог, дерматолог, алерголог, гастроентеролог, а також дитячий психолог. Спираючись на запити від батьків і лікарів, до переліку напрямів допомоги були додані: кардіолог, неонатолог, ендокринолог, офтальмолог, а також гінеколог дитячого й підліткового віку.

– Наскільки відомо, функціонал бота передбачає реєстрацію лікарів-волонтерів з урахуванням номера диплома про отримання медичної освіти та контактних даних. Чи були спроби реєстрацїї лікарів з російської федерації?

– У перші дні роботи команда стикнулася з реєстрацією лікарів, які є громадянами країни-агресора. Модераторами боту було прийняте рішення відмовляти таким «волонтерам», адже в умовах війни неможливо досконально перевіряти мотиви й справжні наміри громадян ворожої країни.. Проте спочатку вважали за потрібне в особистому чаті надавати російськомовні джерела правдивої інформації про війну, надсилали фото/відео матеріали про поранених/загиблих дітей, скидали сумну статистику, На превеликий жаль, ми стикнулися з проявами рашизму навіть серед лікарів. Нас звинувачували у роздмухуванні ворожнечі серед братських народів, запевняли, що усі фото/відео – це, без сумніву, фейки (або ж діти гинуть від рук ЗСУ). Терпець увірвався на діалозі із лікаркою з Москви, яка розпочала діалог з «Хочу помагатьдєтям» і вже за хвилину звинуватила творців боту у нацизмі.

Зараз бот автоматично видаляє лікарів РФ і Білорусі, які намагаються зареєструватися як волонтери.

– З чим до «Дитячого лікаря на війні» звертаються батьки?

– Найбільше запитів до бота надходило у перші тижні його роботи. Багато областей на всій лінії фронту потерпали від запеклих боїв. Мешканці Києва, Харкова, Сум, Чернігова, Житомира, Херсона, буквально жили у бомбосховищах, підвалах, станціях метро (про жахіття Маріуполя важко й говорити). Громадяни України стикнулися з реальністю війни: непридатні умови життя, вологість і холод бомбосховищ, величезне навантаження на нервову систему, неможливість налагодити здоровий сон і харчування, а з іншого боку – відрізаність від необхідних медичних сервісів. Це швидко вдалося в знаки, насамперед на здоров'ї діточок.

«Великі скупчення людей у бомбосховищах, підвищена вологість, порушення режиму дня й харчування, нервове напруження, навіть страх, який відчувають батьки, стали чинниками загострення хвороб, до яких схильні дітки. Тому маємо сплеск дерматологічних ускладнень, алергічних реакцій, порушень роботи кишково-шлункового тракту, прояви неврологічних захворювань тощо. У деяких випадках бот був чи не єдиним джерелом зв'язку із лікарями. Навіть коли у батьків не було можливості придбати необхідні медикаменти, їм допомагало саме спілкування із фахівцем, ознайомлення з причинами захворювання, прогнози щодо одужання, поради про доступні засоби самодопомоги», – коментує досвід волонтерських консультаційпедіатриня, перинатолог, MD, PhD, генетик, нейрогенетик-метаболіст, нутрігенетик-дієтолог Людмила Турова.

Українські лікарі сильні, ще й з великим серцем. Доказом цьому слугує статистика боту. Станом на 9 травня 2022 у боті зареєстровано понад 370 фахівців. Безкоштовні онлайн консультації надано за 4286 запитами. Переважна більшість запитів (50%) надійшла до педіатрів. На другому місті запити саме до дерматологів (понад 600 випадків). Далі відповідно – запити до неврологів і дитячих психологів. Також маємо чимало звернень до алергологів, гастроентерологів, отоларингологів.

– Яка відмінність сервісу «Лікар на війні», окрім того, що він для дорослих пацієнтів (18+ років)?

– Він працює з 31 березня. Знайти його можна за ім'ям @doctor_at_war_bot або ж за запитом «Лікар на війні» у пошуку у Telegram. Станом на 9 травня бот налічує 68 фахівців (представлені такі спеціальності: сімейний лікар, отоларинголог, гастроентеролог, ортопед-травматолог, дерматолог, кардіолог, гінеколог, невролог, психіатр, фізіотерапевт, уролог, офтальмолог. Лікарі відповіли на 566 запитів про допомогу. На першому місті маємо запити до сімейних лікарів. Також частими є запити з гінекології, неврологічні й дерматологічні проблеми – підвищення стресових факторів дається в знаки й дорослим українцям.

Як бачимо, у «Лікарі» для дорослих маємо нестачу фахівців-волонтерів, і відповіді на деякі запити надходять із запізненням. Тож, команда проєкту запрошує усіх лікарів, які мають змогу допомогти, доєднуватися до нашого волонтерського руху. Принцип роботи бота та посилання на реєстрацію викладені у стислій інструкції. Знайомтесь – приєднуйтесь. Українці дуже вдячні за вашу співучасть.

– Напевно, «Дитячий лікар на війні» та «Лікар на війні» – гарний інструментарій для Міністерства охорони здоров'я України для волонтерських організацій? А що у планах?

– Звісно, адже вони «охоплюють» систему знизу догори. Подальші кроки розвитку – це додавання можливості подякувати лікареві за консультацію. Подяка прийматиметься як матеріальна (у вигляді внеску на гуманітарні потреби), так і нематеріальні (у вигляді дитячих малюнків, віршів, пісень про нашу спільну перемогу).