Выставка Самойленко Александра

Живопись

Шановні жителі та гості міста!

Запрошуємо Вас на відкриття персональної виставки Самійленко Олександра, одного з найяскравіших представників сучасного мистецтва. Його твори підкорюють та зачаровують з першого погляду.

Чекаємо саме на тебе!

Олександр Андрійович Самійленко

Народився 18  березня 1945 р.  у місті Часів Яр Луганської області.

Живописець.

!953 – 1963 рр. навчався в середній школі № 12 залізничної станції Ігрень (місто Дніпропетровськ).

Оброазотворчому мистецтву навчався в дитячій художній школі, у  студії Палацу культури студентів (керівник Пушний М.Ф.) та у студії Палацу культури «Металург» (керівник Чернета Г.О.).

З 1967 р. працював художником-оформлювачем.

Участь в обласних, всеукраїнських виставках:

- «Пан-Україна»;

- «Чарівні барви Дніпра»;

- «Січеславський пленер».

Персональні виставки:

- «Моє Присамарє» (2013 р., музей «Літературне Придніпровя», Дніпропетровськ);

- «Краєвиди Присамаря» (2015 р., Музей українського живопису, Дніпропетровськ).

 НАТХНЕННИЙ ЗЛУКОЮ РІЧОК

Олександр Самійленко – один із кількох художників, які  віддано відтворювали дивовижні краєвиди степу при злуці двох великих січових річок – Славути і Самари. Шляхетна творча місія вивела Олександра на шлях, яким він несхибно прямує досі.

На цьому шляху Олександрові дуже поталанило – він зустрів непересічних митців. Ще на початку сімдесятих років вони утворили нелегальний гурт художників, концептуальною метою гурту була саме художня інтерпретація історичних краєвидів  Нижнього Присамар’я. Пізніше творчу діяльність гурту мистецтвознавцями неформально було означено як факт заснування локальної «огрінської (ігренської) школи».

Назву «школа» отримала за місцем проживання більшості її представників – на Огріні (Ігрені) – південній лівобережній околиці Дніпропетровська, теперішнього Дніпра. До неї входили: Валерій Гречаний, Володимир Падун, Євген Деркач та Олександр Самійленко. «Огрінці» не оголошували ніяких маніфестів, не підкріплювали своє існування теоретичними розробками (з боку КГБ це могло викликати репресії), проте угрупування об’єднували бажання нонконформістського опору соцреалістичній зарегламентованості і мрія про відтворення вільного від ідеологічних впливів образу степового краю. Мета здійснювалася із творчим використанням здобутків реалістичного світового та вітчизняного малярства, –  передусім, українських народних традицій в образотворчості. Принциповим підгрунтям творчої практики «огрінців» стала робота на пленері.

Серед «огрінців» Олександр Самійленко був наймолодшим і єдиним, хто не мав художньої освіти. Засвоювати ази образотворчості йому довелося у художніх студіях, але саме відсутність академічної зашореності давала можливість Олександрові швидко осягнути принципи розкутого, максимально наближеного до безцінної народної естетики, малярства. Досвід інтерпретації притаманних народному мистецтву рис (знакової узагальненності, вишуканої декоративності, чіткої етнічної прикметності символів та образів) він намагався використати в пленерній практиці, інколи створюючи в умовах «робітні-природи» не шкіци, а повноцінні картини. Блукаючи з етюдником мальовничими місцями Огріні, Одинківки, Ксенівки та прилеглим до них степом, Олександр відшукував залишки первісності, позначені ключовими символами: безмежним простором самарських плавнів, байраками, балками, ярами, ставками, вцілілими скитськими курганами, покинутими людьми хатами-мазанками, які визирають із трави забуття, хоча саме в них ще з трипільських часів народжувалося соціальне буття українців...

Ментальна цікавість до історичного краєвиду не витісняє з поля зору Самійленка і вписаність або ж, навпаки, –  відторгнутість – сучасного життя від вічних прикмет природи Наддніпрянського степу: окрім  прикмет історичного краєвиду, простір його картин заповнюють побутові прикмети –     дядьківські  городи, новітні будівлі та огорожі, сарайчики, голубники, курники, мальовничі пустирі; і у всьому цьому просторовому нагромадженні пасивно «порядкують» стафажні постаті земляків-сусідів художника.

Живопис Олександра з року в рік насичується все активнішими лінійними і тональними ритмами, інтенсивними барвами, співставлення їх інколи навіть здаються занадто сміливими, проте художник вправно розпоряджається своїм хистом узагальнювати кольорові контрасти, досягати енергетичної гармонії.

Не помилюся, коли скажу, що в ранніх творах Самійленка, окрім впливу народного малярства, відчувається вплив малярського фовізму (зокрема Матісса, Дерена, Вламінка). Останнім же часом майстер намагається проаналізувати здобутки своїх старших колег по «Огрінській школі», які перейшли Межу Вічності – Валерія Гречаного та Володимира Падуна, –  узагальнити і творчо використати їхній мистецький досвід у власних пошуках найадекватнішої форми самовираження. На зміну зухвалій «дикості» (французьке слово «fauves» означає «дикий звір») частіше приходить гармонійна, насичена пречистим світлом і яскравими кольоровими відношеннями декоративність. У трактовці форми зявляються орнаментальні елементи, супрематичні геометричні площини і ритмічна лініарність. Палітра постійно позбувається непроглядної тональності та важких кольорів, тож загальна колористична аура картин стає  сяйливо-оптимістичною.

Найприкметніша риса творчості Олександра Самійленка – прагнення до художнього розкриття того – майже релігійного – чуда, на яке або мало звертають, або зовсім не звертають уваги його земляки:  дива гармонійного життя в лоні тієї природи, в якому народився та виріс.  А воно – диво – існує незалежно від суспільних і соціальних негараздів, від марноти марнот і нашої невситимої прагматичності. Мабуть, саме це так приваблює істиного пошановувача малярства, який віддає перевагу художнику без спеціальної освіти, без «корочки» члена спілки художників, але з неабияким хистом і гарячим серцем патріота.

Віталій Старченко, мистецтвознавець, письменник

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Полная версия сайта
Версия для iPhone Версия для Android Gorod.dp.ua на Facebook
copyright © gorod.dp.ua, ЧАО «Сегодня Мультимедиа», ТРК Украина
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.